СТОРІНКА ПСИХОЛОГА
Якими діти народжуються – ні від кого не залежить,
але в наших силах зробити їх хорошими через правильне
виховання.
Плутарх
Шановні батьки!
Душа дитини – ніжна та тендітна. Щоб створити стан психологічного комфорту для її розвиту батькам необхідно:
– дозволити дитині відмовлятися від дискомфортної діяльності, уникати практики примусу;
– заохочувати її ініціативу;
– стимулювати бажання самостійно проявляти творчість;
– надавати право на вільний час, який можна витрачати на власний розсуд;
– давати змогу доводити розпочату справу до кінця і бачити кінцевий результат своєї діяльності;
– забезпечувати спокій удома, відмовлятися від критики, різких жестів, авторитарних дій, принизливих ,
недоброзичливих висловлювань;
– відмовитися від надмірної опіки;
– постійно зміцнювати в дитині впевненість у собі , у власних силах;
– не перехвалювати дитину, але і не забувати заохочувати її, коли вона на це заслуговує. Пам’ятайте, що
похвала так само, як і покарання, має бути співвіднесена з вчинком;
– не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Порівнюйте її з самою собою (тим, якою вона була вчора, і,
можливо, буде завтра);
– не оберігайте дитину від повсякденних справ, не вирішуйте за неї всі проблеми, але і не перевантажуйте її
тим, що їй не під силу. Нехай дитина виконує доступні їй завдання й одержує задоволення від зробленого;
– уникайте крайнощів: не можна дозволяти дитині робити усе, що їй заманеться, але не можна й усе
забороняти, чітко вирішіть для себе, що можна і чого не можна, узгодьте це з усіма членами родини;
– не карайте дитину поспішно, не розібравшись, покарання має бути справедливим. Покарання діє, коли
воно породжує каяття, а не образу, приниження, незадоволення через несправедливість;
– приділіть дитині досить уваги, нехай вона ніколи не почувається забутою. Нехай ваша дитина щохвилини
відчуває, що ви любите, цінуєте й приймаєте її. Не соромтесь приголубити і пожаліти. Нехай вона бачить, що бажана і важлива для вас.
Найважливіше для дітей – це увага їх батьків. Приділяйте більше часу для спілкування з дитиною. Вислуховуйте її розповіді про школу, запитайте уточнюючі запитання. І пам’ятайте: те, що здається вам не дуже важливим, для вашого сина чи доньки може виявитися найбільш хвилюючою подією за весь день! Якщо дитина побачить ваш інтерес до її справ і турбот, вона обов’язково відчує вашу підтримку. Слухаючи її уважно, ви зможете зрозуміти, в чому малюкові потрібна ваша допомога, про що слід поговорити з учителем, що реально відбувається з дитиною після того, як ви прощаєтесь з нею біля дверей школи.
Зустрічайтеся з учителями, з класом знайомтеся, з навчальною ситуацією і шкільними правилами, будьте ближчими до школи разом з вашим першокласником. Ваше позитивне ставлення до школи і вчителів полегшить дитині період адаптації.
Помічайте все, навіть найменші досягнення вашої дитини, відзначайте їх, стимулюючи її впевненість у собі, у своїх силах і можливостях.
Оцінюйте не дитину, а її вчинки і дії.
Не вимагайте занадто багато, особливо в перші місяці навчання.
Пам’ятайте, що школярем стала ваша дитина, а не ви. Підтримуйте самостійність дитини при виконанні домашніх завдань. Це не означає , що допомагати йому взагалі не потрібно, однак відразу позначте для себе межі вашої допомоги і поступово зменшуйте їх.
Будьте уважні до змін настрою дитини, намагайтеся зрозуміти, з чим вони пов’язані.
Розмовляючи про невдачі, помічайте, що вони тимчасові, підтримуйте активність дитини в у подоланні різних труднощів. Необхідно зауважити, що діти, які мають проблеми зі здоров’ям, швидше стомлюються, працездатність їх знижена, навчальне навантаження для них є занадто важким. Такі діти потребують особливого підходу та уваги дорослих
ПАМ’ЯТАЙТЕ:
– якщо дитину постійно критикують , вона вчиться ненавидіти;
– якщо дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною;
– якщо дитину висміюють, вона стає замкнутою;
– якщо дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе;
– якщо дитина росте в докорах, вона житиме з постійним „комплексом провини”;
– якщо дитина росте в терпимості, вона вчиться розуміти інших;
– якщо дитина росте в чемності, вона вчиться бути справедливою;
– якщо дитина росте у безпеці, вона вчиться довіряти людям;
– якщо дитина росте у ворожнечі, вона вчиться бути агресивною;
– якщо дитина живе у розумінні та доброзичливості, вона вчиться знаходити любов у світі та бути ЩАСЛИВОЮ!
РЕКОМЕНДАЦІЇ ДЛЯ БАТЬКІВ
КОЛИ ПОТРІБНО ЗВЕРТАТИСЯ ДО ПСИХОЛОГА?
Якщо проблема не розв’язується тривалий час;
Якщо Ви знаєте, як розв’язати проблему, але Вам все-таки потрібна допомога;
Якщо Вас щось тривожить у поведінці дитини, але Ви не можете зрозуміти що;
Якщо Вам здається, що малюк відстає в розвитку від своїх однолітків. Краще розставити всі крапки над «І» і не мучити дитину порівняннями з іншими дітьми;
Якщо у Вас є сімейні проблеми, і це відбивається на дитині.